Вибір шляху починається з вибору цілі

Багато хто знає про цей діалог Аліси з Чеширським Котом:

- Скажіть, куди мені звідси йти?

- А куди ти хочеш потрапити?

- Та мені байдуже, аби кудись потрапити.

- Тоді не важливо, куди йдеш. Все одно кудись потрапиш…

Одна з найвідоміших цитат з твору Льюїса Керролла є гарною ілюстрацією того, чим відрізняється системне цілеспрямоване управління від «ручного». Здається, все просто: спочатку ціль, потім – рух до неї. Спочатку думаємо – потім робимо. Чи завжди так насправді? Досвід показує, що ні. Часто не вистачає саме цілі. Давайте спробуємо визначити справжню проблему і пошукати для неї рішення.

Статистика говорить про різне і по-різному використовується, але напрацьований експертний досвід вказує на те, що справжнім бізнес-плануванням та системним менеджментом сьогодні у нас займається не більше 30% керівників малого та середнього бізнесу.  Хіба ні? Постійним підвищенням власної управлінської кваліфікації або хоча б навчанням найманих працівників – ще менше. Невже не на часі?

Великий бізнес, який вимагає значних інвестицій, складних проектів та бізнес-процесів, перебуває трошки у кращому стані. Проте й тут є одна «невеличка» велика проблема, специфічна для України. Більшість вітчизняних  корпорацій, концернів і консорціумів тримається на особистій харизмі, енергії і таланті головного засновника-власника-інвестора-директора. Йде він – руйнується бізнес.

Між тим час спливає, і що робити далі? Тим підприємцям, які займаються бізнесом від початку 90-х років, доведеться тримати його на своїх плечах до самої, вибачте, могили? Змагатися, хто кого туди зведе раніше? Даруйте за несвяткові метафори...

Колись треба замислитись над тим, як побудувати роботу таким чином, щоб воно працювало нібито саме, без щоденного псування нервів, часу і настрою на вирішення всіляких несподіванок і форс-мажорів. Щоб нарешті отримати можливість подбати про себе, про сім’ю, про майбутні можливості для своїх дітей і про те, як зберегти для них джерело сімейних статків. Або хоч у відпустці побути більше тижня-двох на рік (та й не кожного)!

Ось тут треба вирішити для себе два одвічні питання: «Для чого – з якою метою?» і «Чому – з якої причини?». Саме їх має ставити собі щодня топ-менеджер, керівник бізнесу, підприємства, організації чи структурного підрозділу. Такі запитання і відповіді на них потрібні для того, щоб спростити свою власну управлінську працю, знайти нові можливості для розвитку і наступних досягнень.

До речі, все це стосується не лише бізнесу. Хіба складний і заплутаний робочий процес, нецікавий і виснажливий день – краще за прості і зрозумілі дії, зручні правила, швидкі і прозорі комунікації? Не думаю. Отже, вирішуємо працювати і керувати по-новому.

 З чого почати? Звичайно, з цілей і планування показників, яких хочемо досягти.  Потім, коли зрозуміємо «ЩО», будемо шукати «ЯК». Одночасно з цим, коли зустрічаємо якісь внутрішні перепони чи негаразди у власній організації, згадуємо про «ЧОМУ». У кожної проблеми завжди є причина і є вирішення.

Що ж таке ціль в принципі? Для чого вона насправді потрібна? Як зрозуміти і правильно сформулювати цілі? Чи варто сповіщати про них своїх колег, підлеглих, партнерів? Як від цілей перейти до конкретних робочих завдань, розпланувати й організувати їх виконання? Що контролювати і як саме це робити? Якраз про все це поговоримо в наступних публікаціях.

 

Віталій Лисенко, ІС-Консалтинг